2-я Летопись

Глава 26

1 Затем народ Иудеи выбрал Уззию новым царём вместо его отца Амасии. В то время Уззии было шестнадцать лет.

2 Уззия заново отстроил город Елаф и возвратил его Иудее. Он сделал это после того, как Амасия умер и был похоронен со своими предками.

3 Уззии было шестнадцать лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме пятьдесят два года. Его мать звали Иехолия; она была родом из Иерусалима.

4 Уззия делал то, что Господь считал правильным, поступая так, как поступал его отец Амасия.

5 Уззия следовал Богу при жизни Захарии, который учил царя, как следует уважать Бога и подчиняться Ему. И когда Уззия подчинялся Господу, Бог даровал ему успех.

6 Уззия вышел на войну против филистимлян. Он разрушил стены вокруг городов Геф, Иавнея и Азот. Уззия построил города возле города Азот и в других местах на земле филистимлян.

7 Бог помогал Уззии в битве с филистимлянами и аравитянами, жившими в Гур-Ваале, и с меунитянами.

8 Аммонитяне платили дань Уззии, и его имя прославилось до самых границ Египта. Он был знаменит, потому что был очень могуществен.

9 Уззия построил и укрепил башни в Иерусалиме у Угловых ворот, у ворот Долины и на углу, где стена поворачивала.

10 Уззия построил башни в пустыне, а также вырыл много колодцев. У него паслось много скота на холмах и на низменностях. Земледельцы Уззии работали и в горах, и на плодородных землях. У него также были люди, которые ухаживали за полями, где рос виноград. Он любил земледелие.

11 Уззии служило хорошо обученное войско. Воины были разделены на отряды писарем Иеиелом и начальником Маасеем. Ханания был назначен их вождём. Иоиел и Маасей, пересчитав воинов, поделили их на отряды. Ханания был одним из приближённых царя.

12 Этими воинами командовали две тысячи шестьсот вождей.

13 Эти главы семей отвечали за триста семь тысяч пятьсот воинов, которые мужественно вступали в сражение и помогали царю в борьбе с неприятелем.

14 Уззия вооружил войско щитами и копьями, шлемами и латами, луками и камнями для пращей.

15 В Иерусалиме Уззия сделал машины, которые были изобретены умными людьми. Эти машины стояли на башнях и на углах стен и метали стрелы и большие камни. Уззия стал знаменитым, и в отдалённых местах народы знали его имя. Все люди оказывали ему всевозможную помощь, и поэтому он стал могущественным царём.

16 Однако, когда Уззия обрёл силу, его гордость стала причиной его гибели. Он не был предан Господу, Богу своему. Он вошёл в храм Господа, чтобы сжигать благовонное курение на алтаре для благовоний.

17 Священник Азария и восемьдесят храбрых священников, которые служили Господу, последовали за ним.

18 Они предупредили царя такими словами: «Уззия, не твоё дело сжигать благовонное курение Господу. Этим должны заниматься только священники, потомки Аарона. Они подготовлены для службы принесения благовонного курения. Ты совершил великий грех, поэтому ты должен выйти из Святая святых. Господь Бог не почтит тебя за этот грех!»

19 Уззия всё ещё находился в храме возле алтаря для благовонного курения, а в руке он держал кадильницу для благовоний. Царь очень разозлился на священников и начал на них кричать. И вдруг священники заметили, что у Уззии на лбу выступила проказа.

20 Главный священник Азария и все священники, увидев проказу у него на лбу, торопили Уззию выйти из храма, да он и сам торопился выйти, потому что Господь наказал его.

21 Царь Уззия оставался прокажённым до самой смерти. Он должен был жить в отдельном доме и не мог войти в храм Господа. Иофам, царский сын, заботился о царском дворце и управлял народом.

22 Остальные дела Уззии, от начала до конца, были записаны пророком Исаией, сыном Амоса.

23 Когда Уззия умер, он был похоронен возле своих предков на поле царских гробниц, потому что люди говорили: «Уззия болен проказой». Новым царём после Уззии стал его сын Иоафам.

2-а хронiки

Розділ 26

1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.

2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.

3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.

4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.

5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.

6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.

7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.

9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх.

10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.

11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників.

12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень.

13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога.

14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння.

15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним.

16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.

17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.

18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“

19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...

20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!

21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.

22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.

2-я Летопись

Глава 26

2-а хронiки

Розділ 26

1 Затем народ Иудеи выбрал Уззию новым царём вместо его отца Амасии. В то время Уззии было шестнадцать лет.

1 І взяв увесь Юдин народ Уззійю, — а він був шістнадцяти літ, — і настанови́ли його царем замість батька його Амації.

2 Уззия заново отстроил город Елаф и возвратил его Иудее. Он сделал это после того, как Амасия умер и был похоронен со своими предками.

2 Він збудував Елота, і вернув його Юді, як цар спочив зо своїми батьками.

3 Уззии было шестнадцать лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме пятьдесят два года. Его мать звали Иехолия; она была родом из Иерусалима.

3 Уззійя був віку шістнадцяти літ, коли він зацарював, а п'ятдеся́т і два роки царював в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єхолія, з Єрусалиму.

4 Уззия делал то, что Господь считал правильным, поступая так, как поступал его отец Амасия.

4 І робив він угодне в Господніх оча́х, усе, що́ робив батько його Амація.

5 Уззия следовал Богу при жизни Захарии, который учил царя, как следует уважать Бога и подчиняться Ему. И когда Уззия подчинялся Господу, Бог даровал ему успех.

5 І став він звертатися до Бога за днів Заха́рія, що розумів Божі виді́ння. А за днів, коли він звертався до Господа, Бог давав йому у́спіх.

6 Уззия вышел на войну против филистимлян. Он разрушил стены вокруг городов Геф, Иавнея и Азот. Уззия построил города возле города Азот и в других местах на земле филистимлян.

6 І він вийшов, і воював із филисти́млянами, і поруйнував мур міста Ґату, і мур Явне, і мур Асдоду, і побудував міста́ в Асдоді та в филисти́млян.

7 Бог помогал Уззии в битве с филистимлянами и аравитянами, жившими в Гур-Ваале, и с меунитянами.

7 І допоміг йому Бог над филисти́млянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.

8 Аммонитяне платили дань Уззии, и его имя прославилось до самых границ Египта. Он был знаменит, потому что был очень могуществен.

8 І давали аммоні́тяни дани́ну для Уззійї, а ім'я́ його проне́слося аж туди, де йдеться до Єгипту, бо він сильно зміцни́вся.

9 Уззия построил и укрепил башни в Иерусалиме у Угловых ворот, у ворот Долины и на углу, где стена поворачивала.

9 І збудував Уззійя башту в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і позмі́цнював їх.

10 Уззия построил башни в пустыне, а также вырыл много колодцев. У него паслось много скота на холмах и на низменностях. Земледельцы Уззии работали и в горах, и на плодородных землях. У него также были люди, которые ухаживали за полями, где рос виноград. Он любил земледелие.

10 І побудував він ба́шти в пустині, і повисі́кував багато ям для води, бо мав великі че́реди і на долині, і на рівни́ні, рільників, і виноградарів у гора́х, і садки́, бо він любив хліборо́бство.

11 Уззии служило хорошо обученное войско. Воины были разделены на отряды писарем Иеиелом и начальником Маасеем. Ханания был назначен их вождём. Иоиел и Маасей, пересчитав воинов, поделили их на отряды. Ханания был одним из приближённых царя.

11 І було́ в Уззійї ві́йсько, що прова́дило війну, яке вихо́дило на війну відділом за числом їхнього пере́ліку через писаря Єіїла та урядника Маасею, під рукою Хананії з царе́вих зверхників.

12 Этими воинами командовали две тысячи шестьсот вождей.

12 Усе число голів ба́тьківських родів, хоробрих воякі́в, дві тисячі й шість сотень.

13 Эти главы семей отвечали за триста семь тысяч пятьсот воинов, которые мужественно вступали в сражение и помогали царю в борьбе с неприятелем.

13 А при них ві́йська, — три сотні тисяч і сім тисяч і п'ять сотень тих, що провадять війну великою силою, щоб допомагати царе́ві на ворога.

14 Уззия вооружил войско щитами и копьями, шлемами и латами, луками и камнями для пращей.

14 І нагото́вив для них Уззійя для всього ві́йська щити́ малі́ й ра́тища, і шоло́ми, і па́нцери, і лу́ки, і пра́щного камі́ння.

15 В Иерусалиме Уззия сделал машины, которые были изобретены умными людьми. Эти машины стояли на башнях и на углах стен и метали стрелы и большие камни. Уззия стал знаменитым, и в отдалённых местах народы знали его имя. Все люди оказывали ему всевозможную помощь, и поэтому он стал могущественным царём.

15 І наробив він в Єрусалимі військо́вих маши́н, майстерно приду́маних, щоб були́ вони на баштах і на ро́гах на стріля́ння стрі́лами та великим камінням. І проне́слося ім'я́ його аж надто дале́ко, бо він дивно зробив, щоб допомогти собі, так що став си́льним.

16 Однако, когда Уззия обрёл силу, его гордость стала причиной его гибели. Он не был предан Господу, Богу своему. Он вошёл в храм Господа, чтобы сжигать благовонное курение на алтаре для благовоний.

16 А як він зміцні́в, запиша́лося його серце аж до зіпсуття́, і він спроневі́рився Господе́ві, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кади́льному же́ртівнику.

17 Священник Азария и восемьдесят храбрых священников, которые служили Господу, последовали за ним.

17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним Господні священики, вісімдеся́т хоробрих мужів.

18 Они предупредили царя такими словами: «Уззия, не твоё дело сжигать благовонное курение Господу. Этим должны заниматься только священники, потомки Аарона. Они подготовлены для службы принесения благовонного курения. Ты совершил великий грех, поэтому ты должен выйти из Святая святых. Господь Бог не почтит тебя за этот грех!»

18 І стали вони проти царя Уззійї та й сказали йому: „Не тобі, Уззійє, кадити для Господа, а священикам, синам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди зо святині, бо ти спроневі́рився, і не за честь це бу́де тобі від Господа Бога!“

19 Уззия всё ещё находился в храме возле алтаря для благовонного курения, а в руке он держал кадильницу для благовоний. Царь очень разозлился на священников и начал на них кричать. И вдруг священники заметили, что у Уззии на лбу выступила проказа.

19 І розгнівався Уззійя, — а в руці його була кади́льниця на каді́ння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі́ його показа́лася прока́за, перед священиками в Господньому домі, при кади́льному же́ртівнику...

20 Главный священник Азария и все священники, увидев проказу у него на лбу, торопили Уззию выйти из храма, да он и сам торопился выйти, потому что Господь наказал его.

20 І глянув на нього первосвященик Азарія та всі священики, аж ось він прокаже́ний на чолі́ своїм! І вони поспішно ви́гнали його звідти, та й сам він поспішив вийти, бо вра́зив його Госпо́дь!

21 Царь Уззия оставался прокажённым до самой смерти. Он должен был жить в отдельном доме и не мог войти в храм Господа. Иофам, царский сын, заботился о царском дворце и управлял народом.

21 І був цар Уззійя прокаже́ний аж до дня своєї смерти, і сидів в осібному домі прокаже́ний, бо був ви́лучений від Господнього дому. А над царськи́м домом був син його Йотам, — він судив наро́д Кра́ю.

22 Остальные дела Уззии, от начала до конца, были записаны пророком Исаией, сыном Амоса.

22 А решту діл Уззійї, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

23 Когда Уззия умер, он был похоронен возле своих предков на поле царских гробниц, потому что люди говорили: «Уззия болен проказой». Новым царём после Уззии стал его сын Иоафам.

23 І спочив Уззійя з своїми батька́ми, і поховали його з батьками його на погребовому царсько́му полі, бо сказали: „Він прокаже́ний“. А замість нього зацарював син його Йота́м.